ВНУТРІШНЯ ТА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

ВНУТРІШНЯ ТА ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Згадай:

1 .Які причини зумовили гетьманський переворот?

2. Які політичні сили брали участь у підготовці та здійсненні гетьманського перевороту? Що вони мали на меті?

Гетьманська держава

Оточення Павла Скоропадського складалося з помірковано-консервативних чиновників, військових і громадських діячів, зв'язаних з Україною з дореволюційних часів. Більшість з них була українцями, щоправда, зрусифікованими. Про своє походження вони згадали лише після падіння імперії Романових. Серед членів гетьманського уряду - Ради Міністрів - переважало переконання, що переворот відкрив можливість побудови нової за формою Української держави, яка. встановить стабільний політичний лад на засадах приватної власності й забезпечить національне відродження.

Головою Ради Міністрів став Ф. Лизогуб, до революції октябрист з українофільською орієнтацією, великий поміщик з Лівобережжя. Спроба залучити до кабінету українських соціалістичних політиків виявилася невдалою. Абсолютна більшість не довіряла консерваторам, ставлячи партійні інтереси вище загальнонаціональних. Лише Д. Дорошенко, відомий історик, який на той час вийшов з Української партії соціалістів-феде-ралістів, погодився обійняти посаду міністра закордонних справ. В умовах опозиції з боку українських національних партій гетьман змушений був дедалі більше спиратися на стару дореволюційну бюрократію.

Старі чиновники доклали чимало зусиль щодо зміцнення державної влади, діючи звичними для себе репресивними методами. Після гетьманського перевороту Україною прокотилася хвиля арештів і розстрілів тих, хто ще недавно на чолі місцевих рад і ревкомів конфіскував поміщицьку власність, розподіляв землю і майно великих землевласників. Замість законності й правопорядку, які обіцяв гетьман, його урядовці чинили сваволю і беззаконня, залякування і терор. Такі методи давали тимчасовий ефект, адже вони не зменшували число невдоволених: заарештовували, а часто й страчували не лише активних революціонерів, але й їхніх родичів, сусідів, випадкових людей. Ще не розвіяв вітер попіл на згарищах поміщицьких маєтків, як запалали селянські хати.

Орієнтація на кваліфікованих П. Скоропадський і Вільгельм ІІ чиновників досить швидко дала. свої результати: в Україні запрацював адміністративний апарат, що узявся навести в суспільстві елементарний порядок, подолати безладдя. Але посилення апарату за рахунок службовців старої генерації несло загрозу Українській державі, бо саме в середовищі старого чиновництва була сильна опозиція національно-державному курсу уряду Ф. Лизогуба. Багато хто з урядовців вважав Українську державу лише етапом до неминучого відновлення «єдиної і неподільної Росії». Очевидець подій В. Андрієвський писав: «В установах знов почулася скрізь московська мова.

До української мови чимдалі, то все більш іронічно ставилися «українські» урядовці, без огляду на те, що її офіційно було проголошено мовою урядовою».

Було переформовано військові частини, організовані ще в період Центральної Ради. Найбоєздатнішими підрозділами були Окрема запорізька дивізія, організована на базі Запорозького загону, Сердюцька дивізія, переформований після перевороту галицький полк Січових стрільців, Сірожупанна дивізія та інші з'єднання. Функції поліції і державної безпеки виконувала Державна варта.

Гетьман зробив спробу відродити українське козацтво як окремий стан населення і резерв національної армії. 16 жовтня 1918 р. окремим Універсалом П. Скоропадський відновив козацтво в Чернігівській, Полтавській губерніях та на Слобожанщині. До козацтва записувалися не лише нащадки козаків, але й селяни, які взяли на себе зобов'язання щодо захисту прикордонних губерній України. Козаки кожної губернії складали Кіш з кошовим отаманом, який підлягав безпосередньо гетьману. В кожному Коші було декілька полків. Однак ці полки не було сформовано.

За гетьмана Україна продовжувала розширювати міжнародні контакти. Вона мала дипломатичні відносини з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Туреччиною, Польщею, Фінляндією, Скандинавськими країнами, Кримом, а з осені 1918 р. — з Францією, Англією, Румунією. Дипломатичні відносини підтримувалися також з Російською Федерацією, Доном і Кубанню.

Було зміцнено судову систему, проведено адміністративну реформу на місцях.

Відносного спокою в Україні гетьманський режим домігся, але орієнтація уряду на великих землевласників і буржуазію поступово відштовхувала від нього селянство, національну інтелігенцію, робітництво. Необхідного компромісу між різними соціальними групами гетьману досягти не вдалося.

Аграрна політика П. Скоропадського

Відразу після ліквідації в Україні радянської влади великі землевласники за допомогою німецьких і австрійських військ почали спішно відновлювати свою власність на землю і майно: на їхні вимоги власті примушували селян повертати не лише землю й реманент, а й відшкодовувати втрати, яких зазнали поміщики під час революції. При цьому, «стягуючи за збитки», вони нерідко вимагали значно більше, ніж втратили. Особливо великою була сваволя поміщиків у перші тижні окупації. Їхнє повернення в маєтки нерідко супроводжувалося масовими насильствами. Німецькі й австрійські воєнні власті охоче надавали в розпорядження поміщиків озброєні загони, а деякі землевласники формували з кримінальних злочинців власні каральні групи.

Разом з тим гетьманський уряд пішов на розробку аграрного законодавства й опублікував у липні 1918 р. «Проект загальних основ земельної реформи». Передбачалося збільшити кількість землевласників за рахунок наділення селян державними, удільними, а також викупленими у великих власників приватними землями. Землею за викуп наділялися «справжні хлібороби, які мали власні господарства» з робочою худобою і реманентом. Щодо лісових угідь, земельних ділянок у 140-200 дес. (а в деяких випадках і значно більше), то вони залишалися за власниками. Ця консервативна аграрна реформа відкидалася більшістю селянства. Негативно її сприйняли і великі землевласники. Зі свого боку гетьманський уряд нічого реального щодо впровадження в життя проголошеного проекту реформ зробити не встиг.

Становище в фінансах, на транспорті, в промисловості

Деякі заходи в галузі економіки були добре продуманими й вдалими. Успішно формувалася власна банківська система. Введена Радою національна грошова одиниця — гривня - виявилася досить стабільною. Відновився залізничний рух, для чого відремонтовувалися локомотиви, залізниці та мости.

Певна стабілізація відбувалася і в промисловості. Але тут, як і в сільському господарстві, давалася взнаки непоступливість фабрикантів і заводчиків, яким власті повертали націоналізовані підприємства. Прикриваючись інтересами народного господарства, власники відкидали всі ті зміни у взаєминах з робітниками, які відбулися після Лютневої революції. В Україні була обмежена свобода профспілкової діяльності, хазяї на свій розсуд визначали рівень заробітної плати. Відновлювалося дореволюційне законодавство про покарання за участь у страйках. Швидко збільшувалося безробіття, яке у липні 1918 р, досягло 200 тис. чол. Соціальна напруга в місті не знижувалася.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1 .Охарактеризуй соціальну базу гетьманського режиму.

2. За рахунок яких елементів відбувалося формування державного апарату Української держави?

3. Що було зроблено для формування української армії?

4. Чому, на твій погляд, гетьман зробив спробу відновити українське козацтво?

5. Проаналізуй міжнародну діяльність гетьманського уряду.

6. Назви сильні і слабкі сторони в аграрній політиці Скоропадського.

7. Що змінилося за часів гетьманату на транспорті, в фінансах, у промисловості?

8. За поданим зразком склади й заповни таблицю «Українська держава П. Скоропадського».

Завдання	Зміст відповіді
1. Аграрна політика
2. Перетворення в армії
3. Заходи в галузі економіки
4. Зовнішня політика гетьманату

ДОКУМЕНТ

1. З грамоти П. Скоропадського «До всього українського народу»

ГРОМАДЯНИ УКРАЇНИ!

Всім Вам, козаки та громадяни України, відомі події останнього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову і знову відродившаяся Українська Держава стояла коло краю загибелі.

Спаслась вона, дякуючи могутньому підтриманню центральних держав, які, вірні своєму слову, продовжують і по цей час боротись за цілість і спокій України.

При такій піддержці у всіх зародилась надія, що почнеться відбудування порядку в Державі й економічне життя України війде, врешті, в нормальне русло. . Але ці надії не справдились. Бувше Українське Правительство не здійснило державного будування України, позаяк було зовсім не здатне до цього. Бешкети і анархія продовжуються на Україні, економічна розруха і безробітниця збільшуються і розповсюджуються з кожним днем і врешті для багатющої колись-то України встає грізна маара голоду.

...Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом всієї України.

Права приватної власності - як фундаменту культури і цивілізації, відбудовуються в повній мірі, і всі розпорядження бувшого Українського уряду, а рівно Тимчасового уряду російського, відмінюються і касуються. Відбувається повна свобода по зробленню купчих по купівлі-продажі землі.

Поруч з цим будуть прийняті міри по відчуженню земель по дійсній їх вартості від великих власників, для наділення земельними участками малоземельних хліборобів.

Рівнозначно будуть твердо забезпечені права робітничого класу. В області економічній і фінансовій відбувається повна свобода торгу й відчиняється широкий простір приватного підприємства й ініціативи...

Гетьман Всієї України Павло Скоропадський. Отаман Ради Міністрів М. Устимович 29 квітня 1918 р.

м. Київ

Державний вісник. - 1918. - 16 травня.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТА

1. Документ № 1.

а) Якими аргументами П. Скоропадський обґрунтовує необхідність гетьманського перевороту? Наскільки переконливі ці аргументи?

б) На яких принципах обіцяв будувати гетьман П. Скоропадський економічне і соціально-політичне життя України?

в) Порівняй документ з матеріалами § 23 і визнач, у якому напрямку здійснювалася еволюція державної влади в Україні.

ВІДНОВЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ НАД УКРАЇНОЮ. ГЕТЬМАНСЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ

ВІДНОВЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ НАД УКРАЇНОЮ. ГЕТЬМАНСЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ

Згадай:

1. Якими були основні пункти мирного договору у Бресті-Литовському між УНР і Німеччиною та її союзниками?

Падіння радянської влади в Україні

Берестейський договір визначив долю радянської влади в Україні. 18 лютого розпочався загальний наступ німецько-австрійських військ на Східному фронті від Балтійського моря до Чорного. На території України ці війська наступали як союзні Українській Центральній Раді.

Зукраїнізовані підрозділи, чисельність і боєздатність яких швидко зростали, наступали в авангарді, першими входили в залишені більшовиками міста й села. Союзним військам протистояли порівняно нечисленні загони, зведені в декілька «армій». Становище цих «армій» ускладнювало те, що їм доводилося воювати на два фронти, бо в тилу розгортався антирадянський збройний опір. Початок відступу радянських військ В. Антонов-Овсієнко описував так: «Гайдамацькі банди продиралися в глибину Правобережжя. Постійно вибухали контрреволюційні повстання. Радянська влада ще не встановилась. Уряди, що їх посадила Центральна Рада, в багатьох селах не були усунені».

22 лютого 1918 р. Центральний Виконавчий Комітет Рад України, головним завданням якого було втілення в життя політики петроградського центру, звернувся із закликом до рішучої «відсічі окупантам». Рішенням ЦВК був створений

Надзвичайний комітет з оборони революції. У прифронтових місцевостях було оголошено воєнний стан.

Але зупинити об'єднані союзні війська було неможливо...Без бою ЦВК рад України і Народний Секретаріат залишили Київ і. переїхали до Полтави. 2 березня у столицю ввійшли підрозділи армії УНР, а днем: пізніше — німецькі війська. Воєнні дії перекинулися на Лівобережжя. Легітимний уряд Центральної Ради повернувся в Київ 7 березня

З березня. 191.8 р. було укладено Брест-Литовський мир між РСФРР і Німеччиною та союзниками. Росія зобов'язувалася визнати угоду між Центральною Радою і Німеччиною та зі свого боку підписати мирний договір з УНР. Один із пунктів договору між Росією і Німеччиною передбачав: «Росія укладає негайно мир з Українською Народною Республікою. Україна і Фінляндія негайно очищаються від російських військ і Червоної гвардії». II з'їзд рад України, який працював 17—19 березня 1918 р. в Катеринославі, у резолюції про державний устрій зазначив, що мирний договір, нав'язаний німецьким: імперіалізмом Радянській Росії, формально припиняє федеративні зв'язки України з Росією. З'їзд оголосив Україну самостійною радянською республікою.

Але РСФРР, всупереч обмеженням Брест-Литовського миру, не припиняла допомогу більшовицьким силам в Україні, прагнучи використати регіональні об'єднання - Донецько-Криворізьку, Одеську, Кримську і Донську радянські республіки. ЦК РКГІ(б) намагався узгодити їх дії і створити єдиний фронт. Однак Німеччина не визнала тих штучних утворень, виходячи з того, що це українські землі, які підлягають юрисдикції Центральної Ради. І тут виявилося, що більшовики не мають стійкої підтримки навіть у робітничих центрах. Так, пролетаріат

Харкова зірвав спробу більшовиків демонтувати і вивезти до Росії обладнання заводів і фабрик.

У квітні червоні війська були витіснені з Донбасу і Півдня України. В Криму воєнні дії вела 1-ша Запорізька дивізія УНР на чолі з отаманом П. Болбочаном. Червоні війська були розбиті. Але німці передали владу на півострові царському генералу М. Сулькевичу, уряд якого негативно поставився до УНР.

Ліквідація більшовицької влади в Україні визначила долю Народного Секретаріату. Більшовики розпустили цей маловідомий в Україні орган. Замість Народного Секретаріату 19 квітня 1918 р. було створено на чолі з М. Скрипником Всеукраїнське бюро для керівництва повстанською боротьбою проти німецьких окупантів.

Останні дні Центральної Ради

Деякий час після повернення до влади Центральної Ради зберігалася республіканська форма правління: усі державні акти підписувалися від імені Української Народної Республіки. Але її авторитет серед населення України падав. Заможні верстви дратувала соціалістична фразеологія Ради, проголошення нею націоналізації великої земельної власності, безпорадність у налагодженні роботи промисловості. Зі свого боку селянська біднота відчувала, що після повернення поміщиків обіцянки Ради наділити її землею перетворилися на пустопорожні декларації.

Водночас почали загострюватися відносини між окупаційним командуванням і урядом УНР. Рада виявилася неспроможною забезпечити вивезення до Німеччини продовольства: її можливості у цьому питанні, зазначав представник німецького командування, «не йшли далі сили німецького багнета». За такої ситуації кайзерівські чиновники, всупереч своїм обіцянкам, почали дедалі активніше втручатись у внутрішні справи УНР. Дійшло до того, що 25 квітня 1918 р. було оголошено про утворення військово-польових судів над українськими громадянами. Центральна Рада висловила протест. Поступово складалися передумови усунення Центральної Ради з політичної арени.

Українські політичні групи консервативного спрямування й офіцери Вільного козацтва пішли на закулісні переговори з німецьким командуванням. Для останнього встановлення в Україні твердої влади було гарантією успішного вивезення продовольства.

Гетьманський переворот

29 квітня 1918 р. загін німецьких військ зайняв приміщення, де засідала Центральна Рада. Останнім рішенням Ради було прийняття демократичної конституції УНР і обрання Президентом України М. Грушевського. Того ж дня Всеукраїнський з'їзд землевласників вирішив встановити монархічну форму державного правління і проголосити гетьманат. Гетьманом України було обрано одного з найвідоміших організаторів українізованих військових частин, почесного отамана Вільного козацтва генерала Павла Скоропадського, нащадка лівобережного гетьмана України початку XVIII ст. Серед перших рішень гетьмана було встановлення Української держави замість Української Народної Республіки, проголошеної Українською Центральною Радою.

Захистити Раду було нікому. Напередодні перевороту німці роззброїли Першу дивізію синьожупанників, дислоковану в Києві, інші частини, лояльні республіканському режимові. Під час перевороту було розформовано Галицький курінь Січових стрільців, що охороняв приміщення Центральної Ради і намагався дати відсіч німецьким частинам.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Назви обставини падіння радянської влади в Україні на початку 1918 р.

2. Яку роль у боротьбі з більшовицькими силами в Україні відіграли війська Центральної Ради?

3. Який характер відносин між Росією і Україною передбачався Брест-Литовським миром між Російською Федерацією та Україною?

4. Що стало причиною конфлікту між німецько-австрійською адміністрацією, консервативними колами України, з одного боку, і Центральною Радою - з іншого?

5. Розкрий суть останніх рішень Центральної Ради.

6. Як був організований і здійснений гетьманський переворот?

7. Чому Центральна Рада під час перевороту не мала підтримки у військах і в народних масах?

8. Порівняй на карті сучасні кордони України з кордонами УНР за Берестейським договором і кордонами Української держави. Зроби висновки.

ДОКУМЕНТИ

1. З телеграми В. Леніна Г. Орджонікідзе від 14 березня 1918 р.

Товарищ Серго!

...Немедленная эвакуация хлеба и металлов на восток, органи-зация подрывных групп, создание єдиного фронта обороны от Крыма до Великороссии с вовлечением в дело крестьян, решительная и безоговорочная перелицовка имеющихся на Украине наших частей на украинский лад - такова теперь задача. Нужно запретить Антонову называть себя Антоновым-Овсеенко, - он должен називаться просто Овсеенко...

Ленин В. Полное собрание сочинений. - Т. 50. - С. 49-51.

2. П. Скоропадський про обставини, які спричинили переворот 29 квітня 1918 р.

Багато людей критикують мій крок і злим оком дивляться на возстановлення Гетьманства. Зовсім зрозуміло, чому так відносяться до цього факту вороги української державності. Оправдувати відновлення і зміцнення державної української традиції не можуть ті, що хочуть, аби не було Української держави. Відповідати їм на роблені мені закиди - безцільно, Але тим, що звуть себе українцями, мені хочеться поки що сказати лише одне: пам'ятайте, що коли б не було мого виступу, німці, кілька днів пізніше, завели б на Україні звичайне генерал-губернаторство. Воно було б оперте на загальних основах окупації і нічого спільного з українством, розуміється, не було б. Тим самим не було б Української держави, яка реально появилась на світовій арені хоч в цьому короткому періоді Гетьманства. А це значить, що ідея української державності в очах чужих і своїх здавалася б і досі нездійснимою утопією. Від часів Гетьманства 1918 р. державність українська стала фактом, з яким світ рахувався і буде рахуватись... Писано у березні-травні 1919 р. в Лозанні.

Гетьман Павло Скоропадський. Спомини,, -К.: Україна, 1992. - С. 111-112.

ЗАПИТАННЯ і ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ

1. Документ № 1

Чим продиктована вимога В. Леніна «перелицювати» російські війська в Україні на «український лад» й рекомендація В. Антонову-Овсієнку називатися «просто Овсієнком»?

2. Документ № 2.

Наскільки переконливими вважаєш ти аргументи П. Скоропадського на користь необхідності державного перевороту, ліквідації Центральної Ради і утвердження гетьманату? Крім документа № 2 при підготовці відповіді використай матеріали параграфа.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Які найголовніші загальнонаціональні завдання стояли перед українським народом на початку XX ст?

2. Чи мали українці ресурси, необхідні для вирішення цих завдань? Які це ресурси?

3. Розкрий зміст терміна «українське питання».

4. Яке місце займала Україна в планах воюючих у Першій світовій війні сторін? Порівняй ці плани.

5. Охарактеризуй позиції політичних партій Наддніпрянщини щодо Росії та держав Троїстого союзу.

6. Яким було ставлення до воюючих сторін представників політичних партій і народу Західної України?

7. З якою метою був утворений легіон Українських січових стрільців і який бойовий шлях він пройшов?

8. У чому полягала трагедія українського народу в Першій світовій війні? Чи міг він уникнути цієї трагедії?

9. Чим була викликана погромницька антиукраїнська політика російської влади в Галичині наприкінці 1914-напоч. 1915 р.?

10. Якими мотивами керувалася українська інтелігенція, беручи участь у діяльності громадських товариств і комітетів з допомоги жертвам війни?

11. Що викликало посилення українського національно-визвольного руху на Наддніпрянщині в роки Першої світової війни?

12. Які цілі ставив перед собою Союз визволення України і як він добивався цих цілей?

13. Охарактеризуй наростання економічної і політичної кризи в воюючих країнах. Що її спричинило?

14. Чим було викликане проголошення автономії Галичини і які наслідки воно мало для українського населення?

15. Як Перша світова війна вплинула на зростання національної свідомості українського народу? Які наслідки це мало?

16. Які події знаменували собою крах самодержавства в Росії?

17. Охарактеризуй повноваження Тимчасового уряду і рад після Лютневої революції.

18. Назви основні українські національні партії, які діяли в 1917 р., охарактеризуй їхні програми.

19. Які загальноросійські партії діяли в Україні?

20. Проаналізуй політичний курс більшовиків в Україні.

21. У чому суть програми РСДРП(б) з національного питання?

22. Під впливом яких подій і обставин Центральна Рада прийняла Перший універсал?

23. У чому полягає історичне значення І Універсалу Центральної Ради?

24. Що говорилося в Універсалі про майбутні відносини України з Росією?

25. Як був сприйнятий Універсал народом України?

26. Хто входив до складу першого уряду автономної України - Генерального Секретаріату Центральної Ради?

27. Чим було викликане прийняття Другого універсалу?

28. Розкрий зміст Другого універсалу.

29. Назви причини й наслідки липневої політичної кризи.

30. Поясни значення термінів: «універсал», «автономія», «федеративна республіка», «унітарна республіка», «Генеральний Секретаріат».

31. Яким було становище в Україні після липневої кризи Тимчасового уряду?

32. Чим був викликаний наступ антиукраїнських сил і які він мав наслідки?

33. Розкрий зміст Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріату.

34. У чому ти вбачаєш прорахунки Центральної Ради? Відповідь обґрунтуй.

35. Чому в Україні заколот генерала Корнілова не дістав підтримки?

36. Як корніловський заколот вплинув:

а) на розстановку політичних сил в Україні;

б) на економічне становище;

в) на робітничий і селянський рух;

г) на становище на фронті?ді спрямована на розвиток Української революції? Свою думку аргументуй.

37. Які причини викликали наростання в Україні у вересні-жовтні 1917 р. безладдя і анархії?

38. Проаналізуй характер взаємовідносин Центральної Ради і Тимчасового уряду в липні-жовтні 1917 р.

39. Поясни значення термінів: «передпарламент», «суверенна держава», «декларація».

40. Чому спроби більшовиків установити свою владу над Україною в жовтні-листопаді 1917 р. зазнали невдачі?

41. Розкрий непослідовність політики Центральної Ради щодо більшовиків на початку жовтневих боїв за владу в Києві.

42. Чи правда, що проголошення УНР було продовженням розвитку Української національно-демократичної революції і відповідало волі більшості народу України?

43. Порівняй Перший, Другий і Третій універсали Центральної Ради і зроби висновок щодо наростання державотворчих процесів в Україні.

44. Виходячи з положень Третього універсалу, охарактеризуй основні принципи політики Центральної Ради.

45. Який соціально-політичний і економічний лад планувала встановити в Україні Центральна Рада?

46. Порівняй перші декрети радянської влади і Третій універсал. Зроби висновки.

47. У чому ти вбачаєш прогресивність діяльності Центральної Ради а в чому - її прорахунки?

48. Охарактеризуй упущення Центральної Ради в зовнішній політиці.

49. Який вплив на політику більшовиків в Україні мав провал більшовицького повстання в Києві наприкінці листопада 1917 р. і спроба захоплення столиці України силами 2-го гвардійського корпусу ?

50. Чому більшовикам не вдалося здійснити свої плани на Всеукраїнському з'їзді рад?

51. Розкрий зміст ультиматуму Раднаркому Росії Центральній Раді.

52. Охарактеризуй відповідь на ультиматум Раднаркому Центральної Ради.

53. За яких умов було зібрано Всеукраїнський з'їзд рад у Києві? Які його рішення і наслідки?

54. Чому Харків стає головним більшовицьким центром в Україні у грудні 1917- січні 1918 р.?

55. Проаналізуй державотворчі кроки УНР та Радянської України. Зроби висновок.

56. Зверни увагу на склад першого уряду Радянської України. Чиї інтереси, на твою думку, він відбивав? Обґрунтуй свою відповідь.

57.Чому харківські більшовики пішли на відрив Донецько-Криворізького басейну від України?

58. Порівняй усі універсали Центральної Ради. Який з них, на твою думку, мав найбільше значення в державотворенні для України. Доведи свою думку.

59. Яку роль відіграло повстання на заводі «Арсенал» в боротьбі за Київ?

60. Коли і в яких умовах Центральна Рада прийняла свій Четвертий універсал?

61. Чому Центральна Рада довго не наважувалася проголошувати незалежність України?

62. Спробуй довести або спростувати вислів: «Більшовицька вла-да в Україні була встановлена шляхом жорстокого насильства», враховуючи зміст параграфа.

63. Охарактеризуй економічні перетворення більшовиків в Україні.

64. Чи планували більшовики реалізувати в Україні на початку 1918 р. гасло «Вся влада радам!»?

65. Яке місце в політиці більшовиків займала «хлібна проблема»?

66. Дай оцінку ставленню різних політичних сил до ідеї самовизначення України в перші тижні революції.

67. Коли і за яких обставин була утворена Українська Центральна Рада? Хто ввійшов до її складу?

68. Розкрий зміст і значення Першого універсалу.

69. Охарактеризуй відносини між Центральною Радою і Тимчасовим урядом у березні-жовтні 1917 р.

70. У чому суть і значення Другого універсалу?

71. Чим було викликане видання «Тимчасової інструкції Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні»?

72. Обґрунтуй неминучість конфлікту між Центральною Радою і більшовицьким Раднаркомом.

73. Розкрий зміст і значення Третього універсалу.

74. Які причини й наслідки війни між Українською Народною Республікою і Радянською Росією? Назви основні її події.

75. Розкрий зміст та історичне значення Четвертого універсалу.

76. Які етапи в розвитку Української революції можна виділити?

77. Чому спроба українського народу створити в 1917- на початку 1918 р. міцну демократичну державу зазнала невдачі?

78. Чи є підстави називати Українську революцію:

а) національною,

б) демократичною?

Якщо є, то які?

79. Що свідчило про те, що наприкінці 1917 - на початку 1918 р. Українська революція не зазнала остаточної поразки і її потенціал був ще не вичерпаний?

80. Які факти свідчили про якісне зростання національної свідомості українців в ході національно-демокxратичної революції?

81. У чому полягали нові умови боротьби за незалежність України?

82. Якими були зовнішньополітичні орієнтири УНР в жовтні 1917 -січні 1918 р.?

83. За яких умов розпочалися переговори УНР з державами німецько-австрійського блоку?

84. Коли УНР була визнана державами німецько-австрійського блоку?

85. Назвіть умови мирного договору між Україною і державами німецько-австрійського блоку.

86. Чи були альтернативи Берестейському мирному договору?

ЗАПАМ'ЯТАЙ ЦІ ДАТИ

19 липня 1914 р.- початок Першої світової війни

30 липня 1914р.- Симон Петлюра в журналі «Украинская жизнь» виступив із статтею «Війна і українці»

1 серпня 1914р.-створення Головної Української Ради

4 серпня 1914р.- створення Союзу визволення України (СВУ)

Серпень-вересень 1914 р.- Галицька битва

Серпень 1914 р.- згода австрійського уряду на створення легіону Українських січових стрільців (УСС)

Вересень 1914 р.- репресії російської окупаційної адміністрації в Галичині

9 березня 1915 р. - капітуляція австро-угорського гарнізону фортеці Перемишль

Квітень 1915 р. - виступ селянської бідноти в с. Нижня Сироватка Сумського повіту

19 квітня 1916 р.- початок контрнаступу німецько-австріиських військ у Галичині

Травень-червень 1916 р. - «Брусиловський прорив»

5 листопада 1916 р. - Франц-Йосиф І проголошує автономію Галичини

27 лютого 1917р.- Лютнева демократична революція і повалення самодержавства в Росії

3-4 березня 1917 р.- утворення Української Центральної Ради

19 березня 1917 р. - 100-тисячна національна демонстрація в Києві

6-8 квітня 1917 р.- Всеукраїнський Національний конгрес

5-8 травня 1917 р.- Перший Всеукраїнський військовий з'їзд

10 червня 1917р.- Перший універсал Центральної Ради; проголошення автономії України

15 червня 1917 р. - утворення Генерального Секретаріату Центральної Ради

3 липня 1917р. - Другий універсал Центральної Ради

4-5 липня 1917 р.- збройний виступ самостійників

26 липня-4 серпня 1917 р. -VI з'їзд РСДРП(б)

4 серпня 1917 р. - «Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріатові Тимчасового уряду на Україні»

25-30 серпня 1917 р.- корніловський заколот і його розгром

8-15 вересня 1917 р.- З'їзд народів у Києві

25 жовтня (7 листопада) 1917 р. -більшовицький перевороту Петрограді

31 жовтня 1917 р.- перехід влади в Києві до Центральної Ради

7 листопада 1917 р. -Третій універсал Центральної Ради; проголошення Української Народної Республіки

3 грудня 1917 р. - маніфест РНК до українського народу з ультимативними вимогами до Центральної Ради

4-6 грудня 1917 р.- Всеукраїнський з'їзд рад у Києві

8-10 грудня 1917 р. - установлення більшовицької влади в Харкові

11-12 грудня 1917 р. -з'їзд рад у Харкові

26-29 грудня 1917 р. - установлення більшовицької влади в Катеринославі

6 січня 1918 р. - початок наступу червоних військ на Київ

9 (22) січня 1918 р. - Четвертий універсал Центральної Ради

11 січня 1918 р.- проголошення незалежності УНР

16 січня 1918 р. - бій під Крутами

26 січня 1918 р. - вступ військ М. Муравйова до Києва

30 січня 1918 р. - переїзд Народного Секретаріату з Харкова до Києва

БЕРЕСТЕЙСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР

БЕРЕСТЕЙСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР

Згадай:

1 .Як відбувалася радянізація України наприкінці 1917 - на початку 1918 р.?

2. Як було сприйняте населенням України встановлення радянської влади?

Нові умови боротьби за незалежність

Поразка національно-демократичних сил на поч. 1918 р. не була ні повною, ні остаточною.

Центральна Рада і підзвітний їй уряд разом з військами відступили з Києва, але не покинули територію

України, не були знищені чи розпущені. На Правобережжі точилися бої, в ході яких війська УНР, поповнені загонами Вільного козацтва, українізованими частинами Південно-Західного фронту і добровольцями, посилювали опір. Поступово на російсько-українському фронті намітився злам на користь української сторони. Центральна Рада продовжувала діяльність, спрямовану на збереження незалежної української держави. Видала закони про нову грошову систему: шага, гривні, карбованці; про державний герб УНР (тризуб). Але за нових умов її доля дедалі більше залежала від зовнішньополітичних обставин.

Переговори у Бресті - Литовському

9 грудня 1917 р. з ініціативи більшовиків розпочалися переговори між Росією і Німеччиною та її союзниками у Бересті (Бресті-Литовському). Ці переговори поставили Центральну Раду в складну ситуацію. Спочатку серед членів Ради переважала проантантівська орієнтація. Та надії на допомогу Антанти були марні. Водночас воєнна загроза з боку Радянської Росії швидко зростала. Крім того, існувала реальна загроза окупації України арміями Німеччини та Австро-Угорщини. Ці держави здавна зазіхали на Україну і мали всі шанси дістати згоду на її окупацію у ході переговорів з делегацією Радянської Росії.

Ніким не визнана Україна могла стати звичайним трофеєм переможців з необмеженим правом поділяти. її і управляти нею як колонією.

За цих обставин уряд УНР звернувся до всіх воюючих і нейтральних держав з нотою, в якій заявив, що не визнає права Раднаркому виступати на переговорах від імені народів усієї Росії і буде вести переговори з Німеччиною та її союзниками самостійно.

Представники німецького командування схвально сприйняли цю заяву і разом із союзниками - Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною - повідомили Центральну Раду, що чекають її делегацію у Бресті-Литовському. 19 грудня делегація УНР у складі С. Голубовича (голова), М. Левитського, М. Любинського, М. Полоза, О. Севрюка та С. Остапенка прибула в Брест-Литовський. Відкрився новий фронт боротьби за незалежність — дипломатичний.

30 грудня 1917 р. на пленарному засіданні міністр закордонних справ Австро-Угорщини О.Чернін від імені союзних держав визнав повноправним учасником переговорів присутню делегацію України, Керівник делегації Радянської Росії на переговорах Л. Троцький змушений був зважати на реалії і, не знайшовши жодних аргументів проти, також визнав право делегації Центральної Ради виступати від імені УНР як самостійної держави.

У січні 1918 р. делегація Росії зробила спробу замінити на переговорах представників Центральної Ради делегатами радянського уряду України. Підставою для цього стало те, що більша частина території УНР опинилася під контролем більшовиків. Але спроба російської делегації була відкинута як представниками Центральної Ради, так і союзними дипломатами. Виконувач обов'язків голови делегації УНР О. Севрюк ознайомив учасників переговорів з прийнятим на цей час Четвертим універсалом, згідно з яким УНР оголошувала про своє відокремлення від Росії. Беручи це до уваги, держави німецько-австрійського блоку визнали очолювану Центральною Радою Українську Народну Республіку незалежною державою, правомочною вступати у міжнародні відносини.

Мирний договір у Бресті- Литовському

27 січня (9 лютого) між УНР і Німеччиною та її союзниками був підписаний мирний договір. Стан війни між державами німецько-австрійського блоку і Україною припинився. Німеччина й Австро-Угорщина, ставши союзниками УНР, зобов'язалися допомогти їй відновити контроль над усією територією держави. Зі свого боку, уряд УНР узяв зобов'язання поставити до Німеччини й Австро-Угорщини 60 млн пудів хліба, 2 млн 750 тис. пудів худоби живою вагою, багато картоплі, цукру, сала, іншої сільськогосподарської продукції. У свою чергу, Німеччина й Австро-Угорщина пообіцяли надати Україні сільськогосподарські машини, вугілля, сіль та інші дефіцитні на території УНР товари.

Берестейський договір був великим успіхом української дипломатії. Він поклав початок міжнародно-правовому визнанню України як незалежної держави. Було очевидно, що така незалежність буде обмеженою. Але іншого виходу за тих умов не було. Не підписувати мирний договір з Німеччиною означало залишатись у стані війни з нею і готуватися до наступу її добре озброєних і дисциплінованих військ. Якщо натиск червоних частин війська УНР ще якось стримували, то в разі наступу німецько-австрійських армій вони, опинившись між двома фронтами, були б розчавлені за кілька днів.

Таким чином, альтернативою Берестейському договору була не Українська Радянська Республіка, в чому намагалися переконати населення більшовики, а перетворена на колонію Німеччини та Австро-Угорщини розшматована Україна.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. У чому полягали нові умови боротьби за незалежність України?

2. Якими були зовнішньополітичні орієнтири УНР в жовтні 1917 -січні 1918 р.?

3. За яких умов розпочалися переговори УНР з державами німецько-австрійського блоку?

4. Коли УНР була визнана державами німецько-австрійського блоку?

5. Назвіть умови мирного договору між Україною і державами німецько-австрійського блоку.

6. Чи були альтернативи Берестейському мирному договору?

ДОКУМЕНТИ

1. Відповідь Німеччини та її союзників на ноту уряду УНР до усіх воюючих нейтральних країн з наміром виступити на мирних переговорах цілком самостійно

До Президента Генерального Секретаріату Винниченка і Секретаря Міжнародних Справ Шульгина, Київ.

Нота Генерального Секретаріату Української Народної Республіки до всіх воюючих й нейтральних держав вважає за безумовно потрібне, щоб представники УНР взяли участь в переговорах в Берестю-Литовськім.

Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина вважають необхідним, що вони готові привітати участь представників УНР, в мирових переговорах в Берестю-Литовськім. При цьому вони зазначають, що так само радо привітали б таких уповноважених представників також при переговорах щодо заключення перемир'я.

Берестя-Литовське. 26 грудня 1917 року. Уповноважені делегати чотирьох союзних держав: фон-Кюльман за Німеччину, граф Чернін за Австро-Угорщину, Попов за Болгарію, Мессімібей за

Туреччину.

Цит.за: Дорошенко Д. Історія України.

1917-1923 рр. - ТА. Доба Центральної Ради. - Ужгород, 1932; Нью-Йорк, 1954. - С.295-296.

2. З «Записки про Берлінську нараду від 6 лютого 1918 р.» вищих урядовців Німеччини і Австро-Угорщини щодо переговорів у Бресті-Литовському

Строго таємно.

З огляду на сучасний брак харчових продуктів в Австро-Угорщині та Німеччині мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше... На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання в рамках можливого задовольнити. За це Україна зобов'язується до якнайскорішої поставки хліба, а Німеччина принципово погоджується на першенство Австро-Угорщини (при його розподілі).

...З австро-угорського боку вказується на великість жертви, що її принесла монархія для спільної справи, відступивши Україні Холмську округу і згодившись на утворення Східно-Галицького самостійного коронного краю, як рівно ж і на ті труднощі, що через це повстануть в польськім питанні...

Цит.за: Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923 рр. - Т. І. Доба Центральної Ради. -

С. 434-435.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДО ДОКУМЕНТІВ

1. Документ №1.

За яких обставин з'явився цей документ чотирьох союзних держав. Який вплив на подальший перебіг мирних переговорів він мав?

2. Документ № 2.

а) У Німеччині й Австро-Угорщині Брест-Литовський мир інколи називали «хлібним». Наскільки така назва відповідає дійсності?

б) Покажіть на карті територію Холмської округи, яка відійшла за умовами миру до України.

в) Чому згода Австро-Угорщини на утворення Східно-Галицького самостійного коронного краю сприймалася цією державою як жертва?

г) Про які труднощі, що «постануть в польськім питанні після утворення Східно-Галицького коронного краю і передачі Україні Холмської округи» говориться в таємній «Записці про Берлінську нараду від б лютого 1918 р.»?

Проектні технології на уроках історії

1. Проект у перекладі з латині означає «самостійний пошук шдяху» ( «кинути вперед»).
   Проект учнівський – індивідуальне або групове учнівське дослідження, здійснене на основі вільного вибору учнів з урахуванням інтересів школярів. Цикл проектного навчання вміщує :
   Продумування, розробку, впровадження та емоційну підтримку учнівського проекту.
   
   Проектний метод – це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й формування визначених у них особистісних якостей. Три «кити», на яких тримається дана технологія,- це самостійність, діяльність, результативність.
   Такий метод допомагає учням самостійно пройти всі етапи дослідження обраної проблеми, формує навички пошукової, аналітичної, творчої діяльності.
   Якщо в основу проекту покладена теоретична проблема, то підсумком має бути її розв'язання. Щоб досягти цього, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити й розв'язувати проблеми, залучати для цього знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати й можливі наслідки різних варіантів рішення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, оцінювати свої дії та дії своїх товаришів.
   У проекті учні стають основними дійовими особами навчального процесу, вони є рівноправними членами творчого колективу, що дозволяє їм об'єднуватися за інтересами, забезпечує розмаїття рольової діяльності. Метод дає можливість залучити до навчального процесу не лише дії та думки школярів, але й їхні почуття. У ході здійснення проекту школярі навчаються надавати допомогу своїм товаришам по роботі, в них формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, виробляється обов'язковість і відповідальність.
   Уміння користуватися методом проектів – показник високої кваліфікації викладача, його ставлення до прогресивних методик навчання й розвитку учнів. У ході здійснення проекту викладач допомагає учням у пошуку джерел інформації, необхідних для роботи над проектом, координує весь процес, підтримує постійний зв'язок зі школярами, консультує, заохочує та надихає учнів.
   Вимоги до проекту:
   
   Ø Проект розробляється за ініціативою учнів, але тема може бути запропонована вчителем. Тема для всього класу може бути одна, але шляхи її реалізації в кожній групі будуть різні. Можливе одночасне виконання учнями класу різних проектів.
   Ø Проект варто зробити значущим для найближчого й опосередкованого оточення учнів.
   Ø Робота над проектом має дослідницький характер, моделює роботу в науковій лабораторії, тому неоюхідно розробити апарат дослідження, обгрунтувати його.
   Ø Проект має бути педагогічно значущим, тоюто учні в процесі його здійснення одержують нові знання, будують нові стосунки.
   Ø Проект заздалегідь спланований, сконструйований спільними зусиллями вчителя й учнів.
   Ø Проект рекламується в рамках класу, паралелі, школи з метою підвищення мотивації участі в його реалізації, усвідомлення його суспільної значимості.
   Ø Проект реалістичний, має визначену практичну значущість, зорієнтований на можливості учнів. Допускається широке розмаїття тем.
   Вибираючи тему проекту, слід враховувати:
   Þ його соціальну спрямованість;
   Þ зв'язок з досліджуваними у відповідному курсі історії темами;
   Þ наявність необхідних знань й особистого досвіду учнів з цієї проблеми;
   Þ можливість реалізації міжпредметних зв'язків.
   Особливо популярними серед учнів є проекти краєзнавчої, історико-політичної, правознавчої спрямованості.
   Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним. В одних випадках учителі визначають тематику з урахуванням інтересів і здібностей учнів, своїх професійних інтересів, навчальної ситуації в класі. В інших – тематика проектів може бути запропонована учнями, які природньо орієнтуються на власні інтереси, причому не тільки пізнавальні, але й творчі, прикладні.
   Розрізняють кілька типів проектів.
   Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначення мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, зокрема, експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження, аргументація й актуальність; з'ясування предмета й об'єкта, завдань і методів; характеристики методології дослідження; знаходження гіпотез розв'язання проблеми і визначення шляхів її розв'язання.
   Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись остаточному результату, інтересам учасників проекту, шляхом прийняття групою логіки спільної діяльності. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результатиі форму їх подання – рукописний журнал, колективний коллаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібен сценарій фільму, пограма свята, макет журналу, альбому, газети.
   Ігрові проекти . Учасники обирають собі певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості. Учасники удають їхні соціальні і ділові відносини, які ускладнюються вигаданими ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але провідним видом діяльності все ж таки є гра.
   Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості проведення систематичної корекції під час роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи пошуку (літературні джерела, засоби масової інформації, бази данних, зокрема й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); презентація (публікація, зокрема в електронній мережі, обговорення в телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.
   Практично орієнтовані проекти. Результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є кваліфікована організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація отриманих результатів і можливих засобів їх запровадження у практику. За змістом розрізняють проекти в межах досліджуваного навчального проекту (монопроект) і проекти, засновані на змісті кількох начальних предметів (міжпредметні).
   За характером контактів проекти поділяються на внутрішні та міжнародні.
   Внутрішніми називаються проекти, організовані або всередині однієї школи, або між школами, класами в межах регіону, країни. У міжнародних проектах беруть участь представники різних країн, для їх реалізації можна застосувати засоби інформаційних технологій.
   За кількістю учасників проекти поділяються на особисті, парні та групові.
   За тривалістю проведення розрізняють проекти короткодіючі, середньої тривалості, довготривалі.
   За характером координування проекту педагогом можна виділити варіант за активної участі учителя як безпосереднього керівника на всіх етапах підготовки та здійснення проекту (прямий) і варіант, коли вчитель неявно керує процесом. У цьому випадку він імітує із себе члена колективу, що здійснює проекти (прихований).
   На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.
   Необхідно організовувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконання, усунути труднощі, вчасно вносити корективи.
   
   Підготовка та реалізація проекту передбачає такі етапи:
   Вивчення актуальних тем на вибір проблем для дослідження:
   Ø усвідомленя учнями мотиву діяльності;
   Ø методами «мозкового штурму» або «круглого столу» визначаються найбільш актуальні й важливі історичні теми;
   Ø проводиться обговорення та аналіз визначених тем: школярі висувають пропозиції, обгрунтовують та обирають проблему для дослідження;
   Ø визначається одна проблема, що є найцікавішою і посильною для вирішення;
   Ø визначення задуму проекту, висування гіпотез щодо його розв'язання;
   Ø виявлення і обговорення методів дослідження, на основі яких реалізовуватимуться проекти.
   Дослідження проблеми:
   Ø учні об'єднуються у тимчасові групи ( 4-6 чол.) для здійснення проектної діяльності ;
   Ø визначаються всі доступні для використання джерела інформації;
   Ø складання орієнтовного плану з його подальшим обговоренням і коригуванням, затвердженням робочого плану проекту;
   Ø розподіл обов'язків між виконавцями проекту;
   Ø кожна з груп опрацьовує певні, чітко визначені джерела інформації;
   Етап має на меті визначення способу вирішення проблеми, який підтримує більшість класу.
   Головним завданням цього етапу є систематизація та аналіз отриманого матеріалу, планування діяльності для вирішення проблеми.
   За допомогою учителя учні компонують матеріал за такими розділами:
   Ø актуальність та важливість цієї проблеми;
   Ø інформація про різні підходи до вирішення проблеми;
   Ø обрана програма дій.
   Групи школярів презентують зібрані матеріали, наводять факти, статистичні дані, висновки спеціалістів, які доводять наявність проблеми, її актуальність.
   На основі зібраних даних обирається посильна, оптимальна програма дій і спосіб вирішення проблеми.
   Перед тим, як зробити свій вибір стосовно способу вирішення проблеми, учні повинні подумати над такими питаннями:
   Ø ефективність обраного способу;
   Ø можливі негативні наслідки практичного втілення обраної програми дій.
   Вирішення проблеми
   Етап передбачає спроби повністю чи частково реалізувати обраний варіант вирішення проблеми через організацію відповідних заходів школярів.
   Учні об'єднуються в групи, кожна з яких працює над окремими аспектами загального завдання. Передбачається поєднання зусиль учителів, школярів, сім'ї тощо.
   Підготовка проекту до представлення
   Матеріали, напрацьовані робочими групами, впорядковуються та розподіляються на документальні, описові та демонстраційні.
   Папка документів. Містить матеріали, що розкривають зміст проблеми.
   Опис. Представляє науково-теоретичне обгрунтування обраної проблеми відповідно до вимог щодо виконання таких робіт.
   Демонстраційний стенд. Складається з декількох планшетів, кожен з яких відповідно ілюструє етапи роботи над проектом.
   
   Представлення матеріалів дослідження
   Може здійснюватись у різних формах: виступ перед шкільним колективом, організація виставки, музейної експозиції, участь у конкурсах.
   Етап ставить перед собою наступні завдання:
   Ø поінформувати широку аудиторію про важливість обраної проблеми;
   Ø ознайомити присутніх з результатами етапу збору та аналізу інформації;
   Ø представити обрані способи вирішення проблеми;
   Ø розповісти про практичну діяльність у ході реалізації проекту.
   При представленні результатів проекту бажано дотримуватись наступних правил :
   Ø кожна група готує усне повідомлення і протягом 3-5 хвилин подає найважливішу інформацію про один із етапів вирішення проблеми;
   Ø під час представлення необхідно у загальних рисах викласти зміст демонстраційного стенду та папки документів;
   Ø у процесі презентації потрібно використовувати демонстраційні матеріали;
   Ø у представленні проекту доцільно брати участь всім членам групи;
   Ø учні повинні вільно говорити, уникаючи читання тексту;
   Ø під час виступу доцільно використовувати заздалегідь підготовлені нотатки;
   Ø представляючи проект, слід використовувати ті матеріали, що містяться на стенді або знаходяться у папці документів.
   Необхідним компонентом цієї технології є експертиза, завдяки якій можна визначити:
   Ø чи досягнуто визначеної мети;
   Ø чи відповідають отримані результати сучасному рівню наукових знань з порушеної проблеми;
   Ø чи змогли учні задовольнити свої інтереси, виявити свої здібності.
   Критерії оцінювання проекту
   1. Значущість і актуальність висунутих проблем.
   2. Коректність пропонованих методів дослідження і методів обробки отриманих результатів.
   3. Активність учасників проекту.
   4. Характер відносин і взаємодопомоги учасників.
   5. Глибина проникнення в проблему.
   6. Уміння аргументувати свої висновки, відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей членів групи.
   7. Завершеність.
   8. Зрозумілість.
   9. Інформативність.
   10. Доказовість.
   11. Наочність.
   12. Естетика оформлення результатів виконаного проекту.
   Завершальний етап – оцінювально-рефлексивний. Його мета – самооцінка своєї діяльності. Школярі усвідомлюють власні досягнення і обговорюють труднощі, аналізують.
   Після закінчення проекту доцільно організувати обговорення, під час якого учні матимуть змогу оцінити проектну діяльність в цілому та особистий внесок кожного у загальну справу.
   Як результат у процесі роботи над проектом в учнів виробляються практичні вміння та навички, а саме :
   Ø критичне мислення;
   Ø уміння вирішувати проблеми;
   Ø співробітництво;
   Ø перспективне бачення, розвиток уяви;
   Ø толерантність;
   Ø громадська активність;
   Ø комунікативність.
   Орієнтовні приклади проетів :
   1. Рукописний журнал.
   2. Колективний коллаж.
   3. Відеофільм.
   4. Вечір.
   5. Свято.
   6. Альбом.
   7. Газета.
   8. Інтерв'ю.
   9. Презентація.
   Структура уроку з проектними технологіями:
   Етап орієнтації.
   Етап цілепокладання.
   Етап проектування.
   Етап організації активної діяльності.
   Етап контрольно-оцінювальний.
   Домашнє завдання.