воскресенье, 6 июня 2010 г.

Проектні технології на уроках історії

  1. Проект у перекладі з латині означає «самостійний пошук шдяху» ( «кинути вперед»).
    Проект учнівський – індивідуальне або групове учнівське дослідження, здійснене на основі вільного вибору учнів з урахуванням інтересів школярів. Цикл проектного навчання вміщує :
    Продумування, розробку, впровадження та емоційну підтримку учнівського проекту.

    Проектний метод – це дидактичний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів, розвитку креативного мислення й формування визначених у них особистісних якостей. Три «кити», на яких тримається дана технологія,- це самостійність, діяльність, результативність.
    Такий метод допомагає учням самостійно пройти всі етапи дослідження обраної проблеми, формує навички пошукової, аналітичної, творчої діяльності.
    Якщо в основу проекту покладена теоретична проблема, то підсумком має бути її розв'язання. Щоб досягти цього, необхідно навчити дітей самостійно мислити, знаходити й розв'язувати проблеми, залучати для цього знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати й можливі наслідки різних варіантів рішення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, оцінювати свої дії та дії своїх товаришів.
    У проекті учні стають основними дійовими особами навчального процесу, вони є рівноправними членами творчого колективу, що дозволяє їм об'єднуватися за інтересами, забезпечує розмаїття рольової діяльності. Метод дає можливість залучити до навчального процесу не лише дії та думки школярів, але й їхні почуття. У ході здійснення проекту школярі навчаються надавати допомогу своїм товаришам по роботі, в них формується вміння самостійно орієнтуватися в інформаційному просторі, виробляється обов'язковість і відповідальність.
    Уміння користуватися методом проектів – показник високої кваліфікації викладача, його ставлення до прогресивних методик навчання й розвитку учнів. У ході здійснення проекту викладач допомагає учням у пошуку джерел інформації, необхідних для роботи над проектом, координує весь процес, підтримує постійний зв'язок зі школярами, консультує, заохочує та надихає учнів.
    Вимоги до проекту:

    Ø Проект розробляється за ініціативою учнів, але тема може бути запропонована вчителем. Тема для всього класу може бути одна, але шляхи її реалізації в кожній групі будуть різні. Можливе одночасне виконання учнями класу різних проектів.
    Ø Проект варто зробити значущим для найближчого й опосередкованого оточення учнів.
    Ø Робота над проектом має дослідницький характер, моделює роботу в науковій лабораторії, тому неоюхідно розробити апарат дослідження, обгрунтувати його.
    Ø Проект має бути педагогічно значущим, тоюто учні в процесі його здійснення одержують нові знання, будують нові стосунки.
    Ø Проект заздалегідь спланований, сконструйований спільними зусиллями вчителя й учнів.
    Ø Проект рекламується в рамках класу, паралелі, школи з метою підвищення мотивації участі в його реалізації, усвідомлення його суспільної значимості.
    Ø Проект реалістичний, має визначену практичну значущість, зорієнтований на можливості учнів. Допускається широке розмаїття тем.
    Вибираючи тему проекту, слід враховувати:
    Þ його соціальну спрямованість;
    Þ зв'язок з досліджуваними у відповідному курсі історії темами;
    Þ наявність необхідних знань й особистого досвіду учнів з цієї проблеми;
    Þ можливість реалізації міжпредметних зв'язків.
    Особливо популярними серед учнів є проекти краєзнавчої, історико-політичної, правознавчої спрямованості.
    Вибір тематики проектів у різних ситуаціях може бути різним. В одних випадках учителі визначають тематику з урахуванням інтересів і здібностей учнів, своїх професійних інтересів, навчальної ситуації в класі. В інших – тематика проектів може бути запропонована учнями, які природньо орієнтуються на власні інтереси, причому не тільки пізнавальні, але й творчі, прикладні.
    Розрізняють кілька типів проектів.
    Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури, визначення мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціальної значущості, продуманості методів, зокрема, експериментальних методів обробки результатів. Вони повністю підпорядковані логіці дослідження, аргументація й актуальність; з'ясування предмета й об'єкта, завдань і методів; характеристики методології дослідження; знаходження гіпотез розв'язання проблеми і визначення шляхів її розв'язання.
    Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розвивається, підпорядковуючись остаточному результату, інтересам учасників проекту, шляхом прийняття групою логіки спільної діяльності. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результатиі форму їх подання – рукописний журнал, колективний коллаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібен сценарій фільму, пограма свята, макет журналу, альбому, газети.
    Ігрові проекти . Учасники обирають собі певні ролі, обумовлені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості. Учасники удають їхні соціальні і ділові відносини, які ускладнюються вигаданими ситуаціями. Ступінь творчості учнів дуже високий, але провідним видом діяльності все ж таки є гра.
    Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про який-небудь об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів. Такі проекти потребують добре продуманої структури, можливості проведення систематичної корекції під час роботи над проектом. Структуру такого проекту можна позначити таким чином: мета проекту, його актуальність; методи пошуку (літературні джерела, засоби масової інформації, бази данних, зокрема й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки); презентація (публікація, зокрема в електронній мережі, обговорення в телеконференції). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.
    Практично орієнтовані проекти. Результат діяльності учасників чітко визначено з самого початку, він орієнтований на соціальні інтереси учасників (документ, програма, рекомендації, проект закону, словник, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливими є кваліфікована організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентація отриманих результатів і можливих засобів їх запровадження у практику. За змістом розрізняють проекти в межах досліджуваного навчального проекту (монопроект) і проекти, засновані на змісті кількох начальних предметів (міжпредметні).
    За характером контактів проекти поділяються на внутрішні та міжнародні.
    Внутрішніми називаються проекти, організовані або всередині однієї школи, або між школами, класами в межах регіону, країни. У міжнародних проектах беруть участь представники різних країн, для їх реалізації можна застосувати засоби інформаційних технологій.
    За кількістю учасників проекти поділяються на особисті, парні та групові.
    За тривалістю проведення розрізняють проекти короткодіючі, середньої тривалості, довготривалі.
    За характером координування проекту педагогом можна виділити варіант за активної участі учителя як безпосереднього керівника на всіх етапах підготовки та здійснення проекту (прямий) і варіант, коли вчитель неявно керує процесом. У цьому випадку він імітує із себе члена колективу, що здійснює проекти (прихований).
    На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів.
    Необхідно організовувати зовнішню оцінку виконання проекту, що дозволяє підвищити ефективність його виконання, усунути труднощі, вчасно вносити корективи.

    Підготовка та реалізація проекту передбачає такі етапи:
    Вивчення актуальних тем на вибір проблем для дослідження:
    Ø усвідомленя учнями мотиву діяльності;
    Ø методами «мозкового штурму» або «круглого столу» визначаються найбільш актуальні й важливі історичні теми;
    Ø проводиться обговорення та аналіз визначених тем: школярі висувають пропозиції, обгрунтовують та обирають проблему для дослідження;
    Ø визначається одна проблема, що є найцікавішою і посильною для вирішення;
    Ø визначення задуму проекту, висування гіпотез щодо його розв'язання;
    Ø виявлення і обговорення методів дослідження, на основі яких реалізовуватимуться проекти.
    Дослідження проблеми:
    Ø учні об'єднуються у тимчасові групи ( 4-6 чол.) для здійснення проектної діяльності ;
    Ø визначаються всі доступні для використання джерела інформації;
    Ø складання орієнтовного плану з його подальшим обговоренням і коригуванням, затвердженням робочого плану проекту;
    Ø розподіл обов'язків між виконавцями проекту;
    Ø кожна з груп опрацьовує певні, чітко визначені джерела інформації;
    Етап має на меті визначення способу вирішення проблеми, який підтримує більшість класу.
    Головним завданням цього етапу є систематизація та аналіз отриманого матеріалу, планування діяльності для вирішення проблеми.
    За допомогою учителя учні компонують матеріал за такими розділами:
    Ø актуальність та важливість цієї проблеми;
    Ø інформація про різні підходи до вирішення проблеми;
    Ø обрана програма дій.
    Групи школярів презентують зібрані матеріали, наводять факти, статистичні дані, висновки спеціалістів, які доводять наявність проблеми, її актуальність.
    На основі зібраних даних обирається посильна, оптимальна програма дій і спосіб вирішення проблеми.
    Перед тим, як зробити свій вибір стосовно способу вирішення проблеми, учні повинні подумати над такими питаннями:
    Ø ефективність обраного способу;
    Ø можливі негативні наслідки практичного втілення обраної програми дій.
    Вирішення проблеми
    Етап передбачає спроби повністю чи частково реалізувати обраний варіант вирішення проблеми через організацію відповідних заходів школярів.
    Учні об'єднуються в групи, кожна з яких працює над окремими аспектами загального завдання. Передбачається поєднання зусиль учителів, школярів, сім'ї тощо.
    Підготовка проекту до представлення
    Матеріали, напрацьовані робочими групами, впорядковуються та розподіляються на документальні, описові та демонстраційні.
    Папка документів. Містить матеріали, що розкривають зміст проблеми.
    Опис. Представляє науково-теоретичне обгрунтування обраної проблеми відповідно до вимог щодо виконання таких робіт.
    Демонстраційний стенд. Складається з декількох планшетів, кожен з яких відповідно ілюструє етапи роботи над проектом.

    Представлення матеріалів дослідження
    Може здійснюватись у різних формах: виступ перед шкільним колективом, організація виставки, музейної експозиції, участь у конкурсах.
    Етап ставить перед собою наступні завдання:
    Ø поінформувати широку аудиторію про важливість обраної проблеми;
    Ø ознайомити присутніх з результатами етапу збору та аналізу інформації;
    Ø представити обрані способи вирішення проблеми;
    Ø розповісти про практичну діяльність у ході реалізації проекту.
    При представленні результатів проекту бажано дотримуватись наступних правил :
    Ø кожна група готує усне повідомлення і протягом 3-5 хвилин подає найважливішу інформацію про один із етапів вирішення проблеми;
    Ø під час представлення необхідно у загальних рисах викласти зміст демонстраційного стенду та папки документів;
    Ø у процесі презентації потрібно використовувати демонстраційні матеріали;
    Ø у представленні проекту доцільно брати участь всім членам групи;
    Ø учні повинні вільно говорити, уникаючи читання тексту;
    Ø під час виступу доцільно використовувати заздалегідь підготовлені нотатки;
    Ø представляючи проект, слід використовувати ті матеріали, що містяться на стенді або знаходяться у папці документів.
    Необхідним компонентом цієї технології є експертиза, завдяки якій можна визначити:
    Ø чи досягнуто визначеної мети;
    Ø чи відповідають отримані результати сучасному рівню наукових знань з порушеної проблеми;
    Ø чи змогли учні задовольнити свої інтереси, виявити свої здібності.
    Критерії оцінювання проекту
    1. Значущість і актуальність висунутих проблем.
    2. Коректність пропонованих методів дослідження і методів обробки отриманих результатів.
    3. Активність учасників проекту.
    4. Характер відносин і взаємодопомоги учасників.
    5. Глибина проникнення в проблему.
    6. Уміння аргументувати свої висновки, відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість відповідей членів групи.
    7. Завершеність.
    8. Зрозумілість.
    9. Інформативність.
    10. Доказовість.
    11. Наочність.
    12. Естетика оформлення результатів виконаного проекту.
    Завершальний етап – оцінювально-рефлексивний. Його мета – самооцінка своєї діяльності. Школярі усвідомлюють власні досягнення і обговорюють труднощі, аналізують.
    Після закінчення проекту доцільно організувати обговорення, під час якого учні матимуть змогу оцінити проектну діяльність в цілому та особистий внесок кожного у загальну справу.
    Як результат у процесі роботи над проектом в учнів виробляються практичні вміння та навички, а саме :
    Ø критичне мислення;
    Ø уміння вирішувати проблеми;
    Ø співробітництво;
    Ø перспективне бачення, розвиток уяви;
    Ø толерантність;
    Ø громадська активність;
    Ø комунікативність.
    Орієнтовні приклади проетів :
    1. Рукописний журнал.
    2. Колективний коллаж.
    3. Відеофільм.
    4. Вечір.
    5. Свято.
    6. Альбом.
    7. Газета.
    8. Інтерв'ю.
    9. Презентація.
    Структура уроку з проектними технологіями:
    Етап орієнтації.
    Етап цілепокладання.
    Етап проектування.
    Етап організації активної діяльності.
    Етап контрольно-оцінювальний.
    Домашнє завдання.